ОСНОВНІ ОСВІТНІ ПАРАДИГМИ В США І ВЕЛИКІЙ БРИТАНІЇ В КІНЦІ ХХ НА ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТТЯ ТА ЇХ РЕАЛІЗАЦІЯ В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ
DOI:
https://doi.org/10.24144/2524-0609.2025.56.137-140Ключові слова:
освіта, учні, навчання, виховання, освітня парадигма.Анотація
Реформування системи освіти в Україні передбачає вивчення зарубіжного досвіду з метою пошуку можливостей використання найбільш прогресивних ідей у вітчизняному освітньому просторі. На нашу думку, доцільним є вивчення досвіду реформування освіти в США і Великій Британії, де розвиток шкільної освіти перебуває на досить високому рівні. Мета статті – проаналізувати основні освітні парадигми в США і Великій Британії кінця ХХ початку ХХІ століття та особливості їх реалізації в початковій освіті. Методи дослідження: аналіз, синтез, порівняння, конкретизація, узагальнення. У процесі дослідження виявлено, що в кінці ХХ-го на початку ХХІ-го століття основними парадигмами в шкільній освіті США і Великої Британії є: прагматична, технократична, ліберально-демократична, когнітивна, гуманістична. Розвиток прагматичної парадигми пов’язаний із діяльністю Джона Дьюї. Обґрунтований Дж. Дьюї принцип «навчання через діяльність» передбачає формування процесу пізнання нового знання на активній основі, через цілеспрямовану діяльність учнів. Прагматична парадигма — це сукупна система знань, що забезпечує вирішення проблем соціалізації особистості, яка навчається, формування вмінь і практичних навичок через реалізовану у процесі пізнання діяльність. Технократична парадигма передбачає стандартизацію системи наукового знання й формалізацію освітнього процесу. Ліберально-демократична парадигма визначається як сукупна система знань і досвіду, спрямованих на розвиток вільного мислення й ціннісних орієнтирів учнів, що включають творчість, самостійність вибору, відповідальність за здійснювану діяльність, норми й ідеали толерантності й індивідуальності. Когнітивна парадигма – це сукупна міждисциплінарна система наукового знання, що ґрунтується на психології пізнавальних процесів, антропології й соціології, а першочерговою метою школи є формування особистості школяра з урахуванням розвитку його інтелектуальних здатностей, що включає базові вміння самостійного й творчого мислення. На початку ХХІ століття в центрі уваги перебуває гуманістична парадигма, яка ґрунтується на визнанні цінності кожної людини, визнанні її права на свободу, повагу, розвиток своїх здібносте. Ці парадигми реалізуються у змісті освіти США і Великої Британії.
Посилання
Список використаної літератури
Gordon E.W., Aber L. Berliner D. Changing paradigms for education: from filling buckets to lighting fires to cultivation of intellective competence. New York: Princeton, 2010. 130 p.
Scriven M. Education for Survival. New Jersey: John Wiley and Sons, 1999. 289 p.
Patton M.A. Qualitative research & evaluation methods. London: Sage. 2002. 247 p.
Moran C., Stobbe J., Baron W., Miller J. Keys to the elementary classroom. New York: Corwin press, 2009. 206 p.
Guba E.G. The paradigm dialog. London: Sage. 2009. 124 p.
Lyon C.R., Harold C.J. On Becoming an Effective Teacher - On- Person-centered Teaching. London: Routledge, 2013. 144 p.
References
Gordon, E.W., Aber, L., & Berliner, D. (2010). changing paradigms for education: from filling buckets to lighting fires to cultivation of intellective competence. Princeton.
Scriven, M. (1999). Education for survival. John Wiley and Sons.
Patton, M.A. (2002). Qualitative research & evaluation methods. Sage.
Moran, C., Stobbe, J., Baro,n W., & Miller, J. (2009). Keys to the elementary classroom. Corwin press.
Guba E.G. (2009). The paradigm dialog. Sage.
Lyon, C.R., & Harold, C.J. (2013). On Becoming an Effective Teacher- On- Person-centered Teaching. Routledge.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).