МІЖКУЛЬТУРНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ЯК ВАЖЛИВИЙ ЧИННИК ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ФАХІВЦІВ СОЦІАЛЬНОЇ СФЕРИ
DOI:
https://doi.org/10.24144/2524-0609.2019.44.18-22Ключові слова:
культура, міжкультурна компетентність, професійна діяльність, соціальний працівник.Анотація
Анотація. Мета статті − дослідження міжкультурної компетентність як важливої складової професійної діяльності фахівців соціальної сфери. Методи дослідження: теоретичний аналіз літератури, узагальнення наукових визначень. У статті проаналізовано та узагальнено наукові тлумачення щодо поняття міжкультурної компетентності фахівців соціальної сфери діяльності; виділено головні ознаки, компоненти, шляхи її удосконалення. Міжкультурна компетентність базується на знаннях особливостей культури спілкування, мислення, почуттів, мови, взаємодії різних соціальних груп суспільства або окремої особистості. В умовах багатонаціонального українського суспільства проблема міжкультурної компетентності, комунікації в соціальному середовищі є актуальною. Тому надзвичайно важливо розвивати сучасні тенденції міжкультурної взаємодії: набуття відповідних знань та навичок; підвищення рівня комунікабельності й толерантності, що передбачає розвиток культурного потенціалу фахівців соціальної сфери. Міжкультурна компетентність соціального працівника є: умовою його конкурентоспроможності; основою досягнення успіху при виконанні своїх обов’язків; важливим показником професійної компетентності особистості, здатної засвоїти та практично використовувати необмежений спектр компетенцій, знань, умінь, соціокультурну грамотність та науковий світогляд. Соціальні працівники мають забезпечувати рівність прав і свобод людей, сприяти здійсненню громадянами своїх етнокультурних прав, запобігати міжетнічним, міжрелігійним, соціальним конфліктам, злагоді в суспільстві. Потребує уваги проблема не тільки фундаментальної професійної підготовки соціальних працівників, а й формування їхньої міжкультурної компетентності, оскільки вона визнається як одна з важливих професійних вимог до сучасних фахівців соціальної роботи для ефективного виконання своїх професійних обов’язків.
Посилання
References
Atroshchenko, T. (2016). Formuvannia mizhkulturnoi kompetentnosti maibutnikh fakhivtsiv: zarubizhnyi dosvid [Theoretical basis of the formation process of intercultural competence of future specialists: foreign experience]. Scientific Bulletin of Uzhhorod University. Series: Pedagogy. Social work, 2 (39), 11−14. [in Ukrainian].
Bakhtyn, M. (1979). Problemы poetyky Dostoevskoho [Problems of Dostoevsky's Poetry]. Moscow: Iskesstvo. [in Russian].
Bybler, V. (1989). Kultura. Dyaloh kultur. Opyt opredelenyia [The dialogue of cultures. Experience Definition]. Voprosи fylosofyy, 6, 31–42. [in Russian].
Branitska, T.R. (2018). Konfliktolohichna kultura fakhivtsiv sotsionomichnykh profesii: tekhnolohiia formuvannia [Conflictological culture of specialists in socio-occupational professions: technology of formation]. Vinnytsia: Nilan LTD. [in Ukrainian].
Gudykunst, W., & Kim, Y.Y. (1997). Communication with strangers: Anapproach to intercultural communication. Boston: McGrawHill.
Knapp, K. (1990). Interkulturelle Kommunikation. Zeitschrift fur Fremdsprachen for schung, 1, 62–93, 84–85. [in German].
Lypych, T. (2009). Dyalog kak forma vzaymodeistvyia kultur [Dialogue as a form of interaction of cultures]. Nauchnye vedomosty Belhorodskoho hosudarstvennoho unyversyteta: humanytarnыe nauky, 10 (65), 50−54. [in Russian].
Matsumoto, D. (2003). Psykholohyia y kultura [Psychology and culture]. SPb.: Pyter. [in Russian].
Narolyna, V.Y. (2010). Mezhkulturnaia kommunykatyvnaia kompetentnost kak yntehratyvnaia sposobnost mezhkulturnoho obshchenyia spetsyalysta [Intercultural communicative competence as an integrative ability of intercultural communication of a specialist]. Elektronnyi zhurnal «Psykholohycheskaia nauka y obrazovanye», 2, 1−13. [in Russian].
Polishchuk, V.A. (2016). Pidhotovka maibutnikh sotsialnykh pratsivnykiv SShA do vyvchennia polikulturnoho seredovyshcha yak skladova formuvannia mizhkulturnoi kompetentnosti [Training of the usa future social workers for the researching of multicultural environment as a part of intercultural competece formation]. Scientific Bulletin of Uzhhorod University. Series: Pedagogy. Social work, 2 (39), 183−185. [in Ukrainian].
Raven, Dzh. (2013). Kompetentnost v sovremennom obshchestve: vыiavlenye, razvytye y realyzatsyia [Competence in modern society: identification, development and implementation]. Moscow: Kohyto-Tsentr. [in Russian].
Rogers, E.M., & Steinfatt, M.Th. (1999). Intercultural Communication. Waveland Press, Inc. Prospect Heights, Illinois.
Sadokhyn, A.P. (2009). Mezhkulturnaia kommunykatsyia [Intercultural communication]. Moscow: Alfa-M, YNFRA-M. [in Russian].
Sadokhyn, A.P., & Hrushevytskaia, T.H. (2004). Kulturolohyia. Teoryia kultury [Cultural Studies. Theory of culture]. (22-nd ed). Moscow: YuNYTYDANA. [in Russian].
Sliusarenko O.M. (2009). Kvalifikatsiina kryterialnist kompetentnosti: poniatiino-metodolohichni aspekty [Qualification criterion of competence: conceptual and methodological aspects]. Kompetentnist v osvitnikh zapytakh. Filosofiia Osvity, 1-2(8). Retrieved from: www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/philedu/2009_1_2/21.pdf (last accessed: 15.04.2019). [in Ukrainian].
Shevchenko, H.P. (2015). Odukhotvorenyi obraz liudyny kultury XXI stolittia: protses yoho vykhovannia u vyshchii shkoli [Illustrated image of human culture of the XXI century: the process of its education in high school]. Dukhovnist osobystosti: metodolohiia, teoriia i praktyka, 5 (68), 213−225. [in Ukrainian].
Zymniaia, Y. (2006). Obshchaia kultura y sotsyalno-professyonalnaia kompetentnost cheloveka [General culture and socio-professional competence of a person]. Ynternet-zhurnal «Eidos», 4th May. Retrieved from http://www.eidos.ru/journal/htm (last accessed: 15.04.2019). [in Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
