ПОЛІТИЧНЕ ВИХОВАННЯ СТУДЕНТІВ: СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНИЙ АСПЕКТ
DOI:
https://doi.org/10.24144/2524-0609.2019.44.151-155Ключові слова:
соціальна педагогіка, студентська молодь, політичне виховання, заклад вищої освіти.Анотація
Анотація: Актуальність політичного виховання студентів у вітчизняних закладах вищої освіти полягає в компенсації недоліків цього виховання в родині, у набутті цією молоддю політичної культури, яка стане і її своєрідним соціальним захистом, і умовою громадянської стабільності та, водночас, забезпечить суспільну динаміку правовими, а не революційними засобами. Метою публікації є: виявлення причин гальмування політичного виховання українських студентів, проаналізувавши провідні законодавчі документи щодо освіти; обґрунтування соціально-педагогічної сутності цього виховання, порівнюючи поняття «соціальне виховання» та «політичне виховання»; доведення ефективності соціально-педагогічного підходу до політичного виховання вітчизняних студентів у період демократизації суспільства. Методи дослідження: аналіз провідних законодавчих документів щодо освіти, термінологічний аналіз понять «соціальне виховання» та «політичне виховання», «громадянське виховання», їх систематизація, узагальнення. Демократична сутність соціальної педагогіки забезпечує трактування «політичного виховання» як цілеспрямованого процесу створення сприятливих умов політичного розвитку студентів, який є частиною їх соціального, а конкретно – громадянського вдосконалення. Метою політичного виховання студентів, з соціально-педагогічного погляду, є сприяння сходженню ними від політичної грамотності через політичну компетентність до політичної культури (ціннісне ставлення до політичного буття, політична суб’єктність, політична творчість, критичне сприйняття політичної інформації, політичне співробітництво, позитивна політична комунікація тощо). Соціально-педагогічний підхід до політичного виховання реалізується не лише через безпосередню роботу зі студентами, стимулюючи їх політичне самовиховання, але й опосередковано через соціальне середовище, як ЗВО, так і залучаючи різноманітні соціальні інститути та заклади: молодіжну субкультуру, ЗМК, заклади культури та мистецтва, правоохоронні органи, віртуальні соціальні мережі тощо.
Посилання
References
Karakash, I., & Boin, L. (2013). Vykhovannia demokratychnoi politychnoi kultury starshoklasnykiv yak proiavu kultury demokratyzmu osobystosti u politychnii sferi zhyttia hromadianskoho suspilstva. [Education of a democratic political culture of senior pupils as a manifestation of individual democracy’s culture in the civil society life’s political sphere]. Ridna shkola, 13, 31-37. [in Ukrainian].
Kontseptsiia natsionalnoho vykhovannia studentskoi molodi: zatv. Kolehiieiu MON Ukrainy №7/2-4. (2009, June 25) [The national education concept of youth student]. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua. (last accessed 13.04.2019). [in Ukrainian].
Kontseptsiia natsionalno-patriotychnoho vykhovannia ditei ta molodi: nakaz MON Ukrainy №641. (2015, June 16). [The national and patriotic education concept of children and youth]. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua. (last accessed: 13.04.2019). [in Ukrainian].
Mykhalchenko, M. (2005). Vykhovannia politychne [Political education]. In M.F.Holovatyi, O.V.Antonyuk (eds.). (pp.100−101). Kyiv: MAUP. [in Ukrainian].
Politychne vykhovannia. Politychna kultura [Political education. Political culture]. Retrieved from https://subject.com/ua. (last accessed: 13.04.2019). [in Ukrainian].
The law of Ukraine about the education № 2145-VIII. (2017, September 05). Uriadovyi kurier. [in Ukrainian].
The law of Ukraine about the higher education №1556-VII. (2014, July 01). Uriadovyi kurier. [in Ukrainian].
Zahryvenko, V.B., & Shuba, O.V. Vykhovannia politychne. Entsyklopediia suchasnoi Ukrainy [Political education. Encyclopedia of Modern Ukraine]. Retrieved from https:// esu.com.ua (last accessed: 13.04.2019). [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).