МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ УДОСКОНАЛЕННЯ ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СОЦІАЛЬНОГО ПРАЦІВНИКА В УМОВАХ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ
DOI:
https://doi.org/10.24144/2524-0609.2019.44.185-191Ключові слова:
здоров’язбережувальна компетентность соціального працівника, післядипломна освіта, антропологізація, європеїзація соціальний працівник.Анотація
Анотація. Метою нашого дослідження була концептуалізація соціально-антропологічної моделі розвитку здоров’язбережувальної компетентності соціального працівника в умовах післядипломної освіти на основі інтегративного використанням цілісних, аксіологічних, антропологічних, феноменологічних, культурологічних і соціологічних підходів та візій. Методи дослідження: філософсько-світоглядний, антропологічний, культурологічний, екзистенційний, аксіоматичний, ціннісний, герменевтиичний, трансферу знань. На основі трансферу знань та ідей педагогічної інтеграції застосовані були також підходи, характерні для валеології та медицини. В статті концептуалізується соціально-антропологічна модель здоров’язбережувальної компетентності соціального працівника. Вказана модель розроблена співвідносно до запитів практики та сучасних тенденцій європеїзації і гуманізації української освіти. Здоров’язбережувальна компетентність в рамках даної моделі розглядається як інтегративна особистісно-професійна здатність в якій на основі здоров’я орієнтованих інтенцій актуалізується особистісний, інтелектуальний, культурний та професійний потенціали фахівця. Дана компетентність представляється також як особливий антропологічно-ціннісний і соціокультурний феномен сформований шляхом використання системи антропопрактик (соціальних, культурних, антропологічних та психологічних) розроблених і інтегрованих в одну цілісність на основі антропологічних, ціннісних і гуманістичних уявлень про людину. Антропологічні, соціальні і культурологічні інтенції закладені в основу вказаної моделі здоров’язбережувальної компетентності відображені в її структурі яка представлена чотирма компонентами (складовими, компетенціями): когнітивним, діяльнісним, особистісним та соціально-антропологічним. Актуальними складовими когнітивного компоненту є здоров’язбережувальне мислення, а також ціннісні, феноменологічно і практично спрямовані знання, та здатність фахівця до здоров’яорієнтованих інтерпретацій феномену людини та певних ситуацій.
Посилання
References
Anosov, I. P. (2004). Antropolohizm yak chynnyk humanizatsii osvity (teoretyko-kontseptualni osnovy) [Anthropologism as a factor in the humanization of education (theoretical and conceptual foundations)] (Unpublished Doctoral Dissertation). National Pedagogical University named after M.P.Drahomanov, Kyiv. [in Ukrainian]
Antonova, O. Ye., Polishchuk, N. M. (2016). Pidhotovka vchytelia do rozvytku zdorov’iazberezhuvalnoi kompetentnosti uchniv [Teacher training for the development of healthcare-saving competence of students]. Zhytomyr: Vyd-vo ZhDU im. I. Franka. [in Ukrainian].
Bollnow, O. F. (1971). Pädagogik in anthropologischer Sicht. Tokyo: Tamagawa University Press.
Diurkheim, E. (1994). Samoubyistvo: sotsyolohicheskiy etiud [Suicide: a sociological etude]. Moskva: Misl. [in Russian].
Gottschalk, A. W., Andrish, J. T. (2001). Epidemiology of sports injury in pediatric athletes. Sports Medicine And Arthroscopy Review, 19(1), 2–6.
Fedorets, V. M. (2017). Rozvytok zdorov’iazberezhuvalnoi kompetentnosti vchytelia fizychnoi kultury : patopedahohichnyi aspect [Development of the health of preserving competence of the teacher of physical culture: the patho-pedagogical aspect]. Visnyk pisliadyplomnoi osvity, 6 (35), 198−220. [in Ukrainian].
Fedorets, V. M. (2018). Kontseptualizatsiia dystsyplinarno-metodolohichnoi matrytsi rozvytku zdorov’iazberezhuvalnoi kompetentnosti vchytelia fizychnoi kultury v umovakh pisliadyplomnoi osvity [Conceptualization of the discipline-methodological matrix of the development of the health of preserving competence of the teacher of physical culture in the conditions of postgraduate education]. Visnyk Zhytomyrskoho derzhavnoho universytetu imeni Ivana Franka, 4 (95), 220−229. [in Ukrainian].
Kontseptsiia «Nova shkola. Prostir osvitnikh mozhlyvostei» [Concept "New School. Educational opportunities space»]. (2016). Retrieved from http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/. (last accessed: 24.04.2019). [in Ukrainian].
Nazaretian, A. P. (2004). Tsyvylyzatsyonnыe kryzysы v kontekste Unyversalnoi ystoryy: (synerhetyka – psykholohyia – prohnozyrovanye) [Civilizational crises in the context of the Universal history: (synergetics - psychology - forecasting)]. 2-nd ed. Moscow: Myr. [in Russian].
Nicolescu, B. (2007). Transdisciplinarity: Talks with Russ Volckmann. Integral Review, 4, 73–90.
Powell, J. (2001). Cerebral concussions: causes, effects, and risks in sports. Journal of Athletic Training, 36(3), 307–311.
Subetto, A. Y. (2010). Teoryia fundamentalyzatsyy obrazovanyia y unyversalnыe kompetentsyy (noosfernaia paradyhma unyversalyzma) [The theory of fundamentalization of education and universal competence (the noosphere paradigm of universalism)]. Sankt-Peterburh: Asteryon. [in Russian].
Vasiata, E. Y.(2013). Formyrovanye zdorovesberehaiashchei kompetentnosty v protsesse podhotovky spetsyalystov sotsyalnoi raboty v VUZe [Formation of health-saving competence in the process of training social work professionals in the university]. Vestnyk Brianskoho hosudarstvennoho unyversyteta, 1, 84–88. [in Russian].
Veretenko, T., Lekholetova, M. (2017). Zmistovi kharakterystyky zdorov’iazberezhuvalnoi kompetentnosti maibutnikh sotsialnykh pedahohiv i sotsialnykh pratsivnykiv [Substantive characteristics of the health of preserving competence of future social educators and social workers]. Pedahohichni nauky: teoriia, istoriia, innovatsiini tekhnolohii, 2 (66), 20–40. [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).