ВИКОРИСТАННЯ ТРИАЛОГІЧНОГО НАВЧАННЯ У СИСТЕМІ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ПЕДАГОГІВ
DOI:
https://doi.org/10.24144/2524-0609.2020.46.180-184Ключові слова:
триалогічне навчання, післядипломна педагогічна освіта, спільне створення знань.Анотація
Інтенсивне використання інформаційних технологій в освіті породжує нові види навчання, які відрізняються від звичайних своєю структурою. Стандартно процес навчання передбачає наявність певного джерела інформації, яке генерує і передає знання приймачам інформації. У канонічній освітній моделі учитель навчає, а учні – вчаться. Така модель передбачає певну самостійність учнів, але під керівництвом наставника. Відомо, що освіта дорослих будується на інших засадах, а саме на принципах андрагогіки. В умовах широко розповсюдження і проникнення у всі сфери життя все нових і нових комунікаційних засобів, в основі використання яких лежить мережа Інтернет, навчальний процес отримує імпульс до розвитку децентралізованої освіти, у якій дорослі здобувачі освіти стають рівноправними творцями нових знань, трансформуються із пасивних отримувачів даних до активних співавторів, творців навчальних артефактів. Педагогічна практика вказує на виникнення такого освітнього процесу (триалогічного навчання), у якому учасники створюють, поширюють та модифікують навчальний контент, тобто будують знання спільно. Метою статті є дослідження особливостей використання триалогічного навчання в процесі підвищення кваліфікації педагогічних працівників. Для реалізації поставленої задачі використано структурно-функціональний підхід: наведено основні поняття, описана технологічна база, окреслено принципи актуалізації триалогічного підходу з врахуванням специфіки навчання дорослих. Аналізуються інтернет ресурси, які можна розглядати в контексті триалогічного здобуття знань. У результаті проведеної роботи розкриті переваги триалогічного навчання в умовах колективної проектної роботи педагогів з застосуванням інформаційно-комунікаційних технологій, показана узгодженість застосування триалогічного навчання з деякими основними принципами андрагогіки, а саме: пріоритетом самостійності навчання, принципом спільної діяльності, принципом спирання на досвід того, хто навчається, принципом елективності навчання; виявлено характерні відмінності використання триалогічних методів у процесі підвищення кваліфікації педагогічних працівників. Представлено приклад застосування триалогічного навчання в післядипломній освіті вчителів математики та інформатики.
Посилання
Список використаної літератури
Батищев Г.С. Особенности культуры глубинного общения. Вопросы философии. 1995. № 3. С.109−129.
Бахтин М.М. Эстетика словесного творчества. Москва: Искусство, 1979. 424 с.
Бацевич Ф.С. Основи комунікативної лінгвістики. Київ: Академія, 2004. 324 с.
Библер В.С. Мышление как творчество. (Введение в логику мысленного диалога). Москва: Политиздат, 1975. 399 с.
Каган М.С. О педагогическом аспекте теории диалога. Диалог в образовании : сб. материалов конф. Серия “Symposium”: сб. мат. конф. Санкт-Петербург: Санкт-Петербургское философское общество. 2002. Вып. 22. URL: http://anthropology.ru/ru/text/kagan-ms/o-pedagogicheskom-aspekte-teorii-dialoga (дата звернення: 09.09.2020).
Морквян І.В., Хміль Н.А. Методика використання віртуальної інтерактивної дошки Padlet в освітньому процесі. Інформаційні технології в школі. Інтернет-додаток до журналів Видавничої групи «Основа». 2016. URL: http://osnova.com.ua/items/item-november-2016/index_3.html (дата звернення: 29.08.2020).
Пушкар Т.М. Діалогічне навчання як чинник формування комунікативної компетентності майбутніх учителів-філологів. Науковий журнал Сумського державного педагогічного університету ім. А.С.Макаренка. Суми, 2012. Випуск 6 (24). С.410–417.
Ходос Б. Полілог на уроках англійської мови як засіб реалізації комунікативного підходу до навчання. Рідна школа, 2010. № 4–5. С.55–58.
Lakatosné Török E., Kárpáti A. Az informatikai kompetencia, a pedagógiai gyakorlat és az innovációs sikeresség összefüggései az európai digitális tananyagportál magyar kipróbálói csoportjában. Magyar pedagógia, 2009, 109 évf. 3. szám. PP.227–259.
Paavola S., Hakkarainen K. Toward a trialogical approach to learning. In B. Schwarz, T. Dreyfus, R. Hershkowitz (Eds.) Transformation of knowledge through classroom interaction. London: Routledge, 2009. PP.65-80.
Paavola S., Hakkarainen K. Trialogical Approach for Knowledge Creation. In: Tan S., So H., Yeo J. (Eds). Knowledge Creation in Education. Education Innovation Series. Singapore: Springer, 2014. PP.53-73.
References
Batishchev, G.S. (1995). Osobennosti kul'tury glubinnogo obshcheniya [Features of the culture of deep communication]. Voprosy filosofii, 3, 109-129. [in Russian].
Bakhtin, M.M. (1979). Estetika slovesnogo tvorchestva [Aesthetics of verbal creativity]. Iskusstvo. [in Russian].
Batsevych, F.S. (2004). Osnovy komunikatyvnoi linhvistyky [Basics of Communicative Linguistics]. Akademiia. [in Ukrainian].
Bibler, V.S. (1975). Myshlenie kak tvorchestvo (Vvedenie v logiku myslennogo dialoga) [Thinking as creativity. (Introduction to the logic of thought dialogue)]. Politizdat. [in Russian].
Kagan, M.S. (2002). O pedagogicheskom aspekte teorii dialoga [On the pedagogical aspect of the theory of dialogue]. Proceedings of conference “Symposium”. Issue 22. URL: http://anthropology.ru/ru/text/kagan-ms/o-pedagogicheskom-aspekte-teorii-dialoga (last accesed: 09.09.2020) [in Russian].
Morkvian, I.V., & Khmil, N.A. (2016). Metodyka vykorystannia virtualnoi interaktyvnoi doshky Padlet v osvitnomu protsesi [The technique of use of the virtual interactive board Padlet in the educational process]. Informatsiini tekhnolohii v shkoli. Internet-dodatok do zhurnaliv Vydavnychoi hrupy «Osnova». URL: http://osnova.com.ua/items/item-november-2016/index_3.html (last accesed: 29.08.2020). [in Ukrainian].
Pushkar, T. M. (2012). Dialohichne navchannia yak chynnyk formuvannia komunikatyvnoi kompetentnosti maibutnikh uchyteliv-filolohiv [Dialogic teaching as a factor of formation of communicative competence of future teachers-philologists]. Naukovyi zhurnal Sumskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu im. A.S. Makarenka, 6 (24), 410–417. [in Ukrainian].
Khodos, B. (2010). Poliloh na urokakh anhliiskoi movy yak zasib realizatsii komunikatyvnoho pidkhodu do navchannia [Polilogue at the lessons of the English language as the basis of implementation of the communicative approach to the teaching]. Ridna shkola. 4–5, 55–58. [in Ukrainian].
Lakatosné Török E., & Kárpáti A. (2009). Az informatikai kompetencia, a pedagógiai gyakorlat és az innovációs sikeresség összefüggései az európai digitális tananyagportál magyar kipróbálói csoportjában [Relationships between IT competence, pedagogical practice and innovation success in the Hungarian test group of the European digital curriculum portal]. Hungarian pedagogy, 109, 3, 227–259. [in Hungarian].
Paavola, S., & Hakkarainen, K. (2009). Toward a trialogical approach to learning. In B.Schwarz, T.Dreyfus, R.Hershkowitz (Eds.) Transformation of knowledge through classroom interaction (pp.65−80). Routledge.
Paavola, S., & Hakkarainen, K. (2014). Trialogical Approach for Knowledge Creation. In: S.Tan, H.So, J.Yeo (Eds). Knowledge Creation in Education. Education Innovation Series (pp.53−73). Springer.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
