БІЛІНГВАЛЬНА МІЖКУЛЬТУРНА ОСВІТА ЯК ЗАСІБ ПОБУДОВИ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ В РУСЛІ КРОС-КУЛЬТУРНОГО ДІАЛОГУ
DOI:
https://doi.org/10.24144/2524-0609.2023.53.9-12Ключові слова:
білінгвальне міжкультурне навчання, міжкультурна взаємодія, міжкультурна комунікація, полікультурна освіта.Анотація
Міжкультурна комунікація − не зовсім нова сфера досліджень, але у глобалізованому світі її значення зростає. У багатьох сферах нашого суспільства інтернаціональність, міжкультурність, багатомовність, мультикультуралізм і знання іноземних мов є дуже важливими. Білінгвальна міжкультурна освіта важлива для суспільств, у яких існує більше ніж одна мова та культура. Успішна комунікація можлива лише за умови прийняття культурних відмінностей і правильного вирішення цих відмінностей. Білінвальне міжкультурне навчання − це цілеспрямований процес залучення до світової культури за допомогою рідної та іноземних мов, коли іноземна мова виступає як засіб пізнання світу, набуття спеціальних знань, засвоєння культурного, історичного та соціального досвіду різних країн та народів. Метою статті є аналіз та узагальнення ідей важливості білінгвальної міжкультурної освіти як засобу забезпечення ефективної міжкультурної взаємодії. Методи дослідження: аналіз та систематизація педагогічних робіт, які дозволили виявити концептуальні міркування щодо двомовної міжкультурної освіти як важливої передумови ефективної міжкультурної взаємодії. Для вітчизняної науки і практики доцільним є використання ідей зарубіжного досвіду білінгвального міжкультурного навчання.
Посилання
Список використаної літератури
Bartosh O.P. Bilingual intercultural education as an important precondition of providing the effective intercultural interaction in the american multinational society. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Педагогіка. Соціальна робота. 2021. Вип. 1 (48). С.29−32.
Nesdale D. Intercultural effectiveness and ethnic prejudice. Journal of Applied Social Psychology. 2012. Vol.42. P.1173‒1191.
Hammer M.R, Bennett M.J., Wiseman R. Measuring intercultural sensitivity: The intercultural development inventory. International Journal of Intercultural Relations. 2003. Vol.27. P.421−447.
Nelson P. Cross cultural communication. International Journal of Cross Cultural Management. 2004. Vol. 4 (2). P. 253‒270.
Education for democracy: contexts, curricula, assessments / Ed. by W.С.Parker. Greenwich, CT: Information Age Publishing. 2002. 242 p.
Multicultural education for the twenty-first century / Ed. by C.F.Dias. Boston: Allyn & Bacon, 2000. 256 p.
Nieto S. Affirming diversity: the sociopolitical context of multicul¬tural education. New York: Longman, 2000. 449 p.
Nieto S. We speak in many tongues: linguistic diversity and multicul¬tural education. In Nieto S. Language, culture and teaching. NY: Routledge, 2001. 320 p.
Banks J. Cultural diversity and education: foundations, curriculum and teaching. London: Routledge, 2016. 366 p.
Gollnick D. M., Chinn P. C. Multicultural education in a pluralistic society. New Jersey: Pearson. 2008. 464 p.
Сідун Л.Ю. Розвиток полікультурної освіти у вищій школі США: дис. … канд. пед. наук: 13.00.04 / Тернопільський національний педагогічний університет імені В. Гнатюка. Тернопіль, 2021. 192 с.
Baker C. Foundation of bilingual education and bilingualism. Clevedon, England: Multilingual Matters, 2006. 318 p.
Myers-Scotton С. Multiple voices: an introduction to bilingualism. Oxford: Blackwell Publishing, 2006. 457 p.
Callagan R., Gandara P. The bilingual advantage. Bristol: Multilingual Matters, 2014. 234 p.
Bartosh O. Intercultural competence as a part of professional qualities. Logos. 2020. Vol. 104. P.148−155.
References
Bartosh, O.P. (2021). Bilingual intercultural education as an important precondition of providing the effective intercultural interaction in the american multinational society. Scientific Bulletin of Uzhhorod University. Series: Pedagogy. Social Work, 1 (48), 29−32.
Nesdale, D. (2012). Intercultural effectiveness and ethnic prejudice. Journal of Applied Social Psychology, 42, 1173‒1191.
Hammer, M.R, Bennett, M.J., & Wiseman, R. (2003). Measuring intercultural sensitivity: The intercultural development inventory. International Journal of Intercultural Relations, 27, 421−447.
Nelson, P. (2004). Cross cultural communication. International Journal of Cross Cultural Management, 4 (2), 253‒270.
Parker, W.С. (Ed.). (2002). Education for democracy: contexts, curricula, assessments. Information Age Publishing.
Dias, C.F. (Ed.). (2000). Multicultural education for the twenty-first century. Allyn & Bacon.
Nieto, S. (2000). Affirming diversity: the sociopolitical context of multicul¬tural education. Longman.
Nieto, S. (2001). We speak in many tongues: linguistic diversity and multicultural education. In S.Nieto (Ed.). Language, culture and teaching. Routledge.
Banks, J. (2016). Cultural diversity and education: foundations, curriculum and teaching. Routledge.
Gollnick, D.M., & Chinn, P.C. (2008). Multicultural education in a pluralistic society. Pearson.
Sidun, L.Yu. (2021). Rozvytok polikulʹturnoyi osvity u vyshchiy shkoli SSHA [Development of multicultural education in US higher education]. Unpublished Candidate dissertation. V.Hnatiuk Ternopil National Pedagogical University. [in Ukrainian].
Baker, C. (2006). Foundation of bilingual education and bilingualism. Multilingual Matters.
Myers-Scotton, С. (2006). Multiple voices: an introduction to bilingualism. Blackwell Publishing.
Callagan, R., & Gandara, P. (2014). The bilingual advantage. Multilingual Matters.
Bartosh, O. (2020). Intercultural competence as a part of professional qualities. Logos, 104, 148−155.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
