ДОСЛІДНИЦЬКА СПРЯМОВАНІСТЬ ПРАКТИКИ СТУДЕНТІВ У НІМЕЦЬКИХ УНІВЕРСИТЕТАХ
DOI:
https://doi.org/10.24144/2524-0609.2023.53.122-125Ключові слова:
вища освіта Німеччини, практика, науково-дослідницька діяльність, форми і методи, дослідницькі якості.Анотація
Вища школа Німеччини характеризується тенденцією до формування освітнього простору, якому притаманне органічне поєднання навчання студентів і науково-дослідницька діяльність. Залучення здобувачів до наукових досліджень сприяє формуванню в них стійкого інтересу до майбутньої професії, активної життєвої позиції, мотивів реалізації власного потенціалу, саморозвитку та самовдосконалення протягом життя. В Німеччині сформовано методологічний та технологічний потенціал, розроблено ефективні форми і методи організації науково-дослідної діяльності студентів, в тому числі в процесі практики, що становить певний інтерес для вітчизняних досліджень. Мета статті – проаналізувати особливості практичного навчання студентів у вищій школі Німеччини як засобу формування їх дослідницької компетентності. Методи дослідження – аналіз наукової літератури, систематизація (для з’ясування ключових понять дослідження), компаративний аналіз (з метою виявлення особливостей практичного навчання у вищій школі Німеччини і його дослідницької складової), узагальнення (для формування авторських висновків). Встановлено, що дослідницьке навчання студентів-педагогів під час практики уможливлюється через забезпечення її послідовності і модульності. Орієнтаційна практика проходить на базі університету, професійна польова (референдаріат) – відбувається в Центрі практичної підготовки майбутніх учителів. Німецька модель практичного навчання студентів передбачає п’ять складових (блоків): 1) суб’єктно-інституційний; 2) функціонально-практичний; 3) змістово-цільовий; 4) процесуально-технологічний; 5) контрольно-оцінний. Визначено, що формування дослідницьких навичок відбувається через застосування таких форм і методів: семінар, консультація, дискусія, аналіз випадку, індивідуальне завдання, рефлексія результатів діяльності, портфоліо.
Посилання
Список використаної літератури
Махиня Н. В. Педагогічна освіта у Німеччині: історія та сучасність. Черкаси: Вид-во ЧНУ ім. Б. Хмельницького, 2008. 64 с.
Бугайчук В., Давліканова О., Лилик І. Онтологія дуальної освіти: досвід Німеччини та України. Київ: Вістка, 2022. 240 с.
Erbslöh I., Mubaraka S., Hübner С. Doppelt qualifiziert für den lehrerberuf. Kooperation zwischen dem studiengang integrierte förderpädagogik der Universität Siegen und dem ZfsL Lüdenscheid. Herausforderung kohärenz: praxisphasen in der universitären lehrerbildung: bildungswissenschaftliche und fachdidaktische perspektiven / Editoren: M. Degeling, N. Franken, S. Freund [et al.]. Bad Heilbrunn: Verlag Julius Klinkhardt, 2019. S.421–434.
Hintz A., Hübner С. Doppelt qualifiziert für den inklusiven schulkontext – konzeption des studiums der bildungswissenschaften mit integrierter förderpädagogik, des praxissemesters sowie des aufbaumasters «Lehramt für sonderpädagogische förderung» an der Universität Siegen. Lehrerausbildung für Inklusion. Fragen und Konzepte zur Hochschulentwicklung / Editoren: S.Greiten, G.Geber, A.Gruhn, M.Köninger. Münster und New York: Waxmann, 2017. S.123–135.
Flott-Tönjes U., Albers S., Ldwig M. Fördern planen. Ein sonderpädagogisches planungsund beratungskonzept für förderschulen und schulen des gemeinsamen lernens. Oberhausen: Athena, 2017. 155 s.
Kress К., Rattay С., Schlechter D., Schneider J.. Individuell fördern – das praxisbuch: Profi-tipps und materialien aus der lehrerfortbildung (alle klassenstufen). Donauwörth: Auer, 2011. 196 s.
References
Makhynia, N.V. (2008). Pedahohichna osvita u Nimechchyni: istoriia ta suchasnist [Pedagogical education in Germany: history and modernity]. B.Khmelnytskyi Cherkasy National Universityю (in Ukrainian).
Buhaichuk, V., Davlikanova, O., & Lylyk, I. (2022). Ontolohiia dualnoi osvity: dosvid Nimechchyny ta Ukrainy [Ontology of dual education: the experience of Germany and Ukraine]. Vistka. (in Ukrainian).
Erbslöh, I., Mubaraka, S., & Hübner, С. (2019). Doppelt qualifiziert für den lehrerberuf. Kooperation zwischen dem studiengang integrierte förderpädagogik der Universität Siegen und dem ZfsL Lüdenscheid. In M.Degeling, N.Franken, S.Freund [et al.] (Eds.). Herausforderung kohärenz: praxisphasen in der universitären lehrerbildung: bildungswissenschaftliche und fachdidaktische perspektiven. Verlag Julius Klinkhardt, 421–434.
Hintz, A., & Hübner, С. (2017). Doppelt qualifiziert für den inklusiven schulkontext – konzeption des studiums der bildungswissenschaften mit integrierter förderpädagogik, des praxissemesters sowie des aufbaumasters «Lehramt für sonderpädagogische förderung» an der Universität Siegen. In S.Greiten, G.Geber, A.Gruhn, M Köninger (Eds.). Lehrerausbildung für Inklusion. Fragen und Konzepte zur Hochschulentwicklung. Waxmann, 123–135.
Flott-Tönjes, U., Albers, S., & Ldwig, M. (2017). Fördern planen. Ein sonderpädagogisches planungs-und beratungskonzept für förderschulen und schulen des gemeinsamen lernens. Athena.
Kress, К., Rattay, С., Schlechter, D., Schneider, J. (2011). Individuell fördern – das praxisbuch: Profi-tipps und materialien aus der lehrerfortbildung (alle klassenstufen). Auer.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
