КРИТЕРІЇ ТА ПОКАЗНИКИ РІВНЯ СФОРМОВАНОСТІ ФАХОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ФАХІВЦІВ З ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
DOI:
https://doi.org/10.24144/2524-0609.2023.53.131-134Ключові слова:
фахова компетентність, фахівець з інформаційних технологій, критерії, показники, рівні сформованості.Анотація
Підготовка фахівців за умов сучасного інформаційного суспільства вимагає від них певного рівня фахової компетентності. Проблема формування та розвитку фахової компетентності майбутніх фахівців з інформаційних технологій залишається актуальною. Пропонується здійснення процесу розвитку даної якості у межах моделі формування фахової компетентності, одним із етапів реалізації якої є діагностика початкового стану фахової компетентності. У статті уточнено поняття «критерій», «показник», «рівень»; визначено загальні вимоги до критеріїв. На основі аналізу науково-педагогічних досліджень, нормативних документів, досвіду професійної підготовки виділено критерії сформованості фахової компетентності майбутніх ІТ-фахівців, які відображають її структурні компоненти: мотиваційний (рівень сформованості мотивів, потреб, цінностей щодо виконання професійної діяльності), змістовий (наявність системи знань з галузі інформаційних технологій), технологічний (ступінь практичного застосування знань і умінь під час вирішення професійно-орієнтованих завдань) та суб’єктний (професійно-важливі якості майбутнього фахівця з інформаційних технологій та здатність до рефлексії освітньої і професійної діяльності). Сформульовані критерії надали можливість визначити відповідні показники. Виокремлено та обґрунтовано чотири рівні сформованості фахової компетентності майбутніх ІТ-фахівців: репродуктивний (початковий), свідомий (середній), продуктивний (достатній) та творчий (високий). Подальшим напрямом досліджень з цієї проблеми є розширення діагностичного апарату щодо оцінки рівня сформованості фахової компетентності майбутніх ІТ-фахівців.
Посилання
Список використаної літератури
Сікора Я. Б. Фахова компетентність майбутнього ІТ-фахівця. Проблеми та інновації в природничо-математичній, технологічній і професійній освіті: матеріали XV Міжнар. наук.-практ. інтернет-конф. Кропивницький, 2023. С.91‒92.
Затверджені стандарти вищої освіти. URL: https://mon.gov.ua/ua/osvita/visha-osvita/naukovometodichna-rada-ministerstvaosviti-i-nauki-ukrayini/zatverdzheni-standarti-vishoyi-osviti (дата звернення: 27.09.2023).
Великий тлумачний словник сучасної української мови: 250000 / уклад. та голов. ред. В.Т.Бусел. Київ; Ірпінь: Перун, 2005. 1728 с.
Сажієнко О. Діагностика сформованості фахової компетентності бакалаврів сфери комп’ютерних технологій. Проблеми підготовки сучасного вчителя. 2021. Вип. 1(23). С.116‒125.
Седов В.Є. Обґрунтування критеріїв та показників сформованості фахової компетентності майбутніх інженерів-програмістів у системі магістратури. Міжнар. наук. журнал «ScienceRice» Pedagogical Education. 2016. № 8(4). С.38-43.
Крашеніннік І.В. Модель формування фахових компетентностей майбутніх інженерів-програмістів в умовах скороченого циклу професійної підготовки в університетах. Науковий журнал Хортицької національної академії. 2021. №5. DOI: https://doi.org/10.51706/2707-3076-2021-5-3.
References
Sikora, Ya.B. (2023). Fakhova kompetentnist maibutnoho IT-fakhivtsia [Professional competence of the future IT specialist], Problems and innovations in science and mathematics, technological and professional education ‒ Proceedings of the 15th International Scientific and Practical Internet Conference] (pp.91-92). RVV TsDU im. V.Vynnychenka. (in Ukrainian)
Zatverdzheni standarty vyshchoi osvity [Approved standards of higher education]. https://mon.gov.ua/ua/osvita/visha-osvita/naukovo-metodichna-rada-ministerstva-osviti-i-nauki-ukrayini/zatverdzheni-standarti-vishoyi-osviti. (in Ukrainian)
Busel, V.T. (Ed.). (2005). Velykyi tlumachnyi slovnyk suchasnoi ukrainskoi movy: 250000 [A large explanatory dictionary of the modern Ukrainian language: 250,000]. Perun. (in Ukrainian)
Sazhiienko, O. (2021). Diahnostyka sformovanosti fakhovoi kompetentnosti bakalavriv sfery komp’iuternykh tekhnolohii [Diagnosis of formation of bachelorsʼ professional competence in the field of computer technologies]. Problems of Modern Teacher Training, 1(23), 116‒125. (in Ukrainian)
Sedov, V.Ye. (2016). Obgruntuvannia kryteriiv ta pokaznykiv sformovanosti fakhovoi kompetentnosti maibutnikh inzheneriv-prohramistiv u systemi mahistratury [Justification of the criteria and indicators of the formation of professional competence of future software engineers in the master's degree system]. Scientific Journal «ScienceRise: Pedagogical Education», 8(4), 38‒43. (in Ukrainian)
Krasheninnik, I.V. (2021). Model formuvannia fakhovykh kompetentnostei maibutnikh inzheneriv-prohramistiv v umovakh skorochenoho tsyklu profesiinoi pidhotovky v universytetakh [Model of formation of professional competences of future software engineers under the conditions of the shortened cycle of professional training at universities]. Scientific journal of Khortytsia National Academy, 5. https://doi.org/10.51706/2707-3076-2021-5-3. (in Ukrainian)
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
