ОРГАНІЗАЦІЯ САМООСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПЕДАГОГА В УМОВАХ НЕПЕРЕРВНОЇ ОСВІТИ

Анотація

Актуальність дослідження зумовлене необхідністю правильної організації самоосвітньої діяльності педагогів, адже саме вона забезпечує формування індивідуальної траєкторії професійного розвитку й підвищення якості освітнього процесу. Мета статті: наукове обґрунтування особливостей професійного зростання педагогічних працівників на основі результативної організації їхньої самоосвітньої діяльності в умовах неперервної освіти та у сприянні розвитку педагогічної майстерності. Застосовано теоретичні методи: аналіз, синтез, систематизація, узагальнення, зіставлення положень педагогічної, методичної та спеціальної літератури, інформаційних джерел із проблеми дослідження та психолого-педагогічні діагностичні анкети. Розглядаються особливості організації самоосвітньої діяльності педагогів в умовах неперервної освіти. Акцентується увага на значенні самоосвітньої компетентності для підвищення професійної майстерності вчителя та розвитку його творчого потенціалу Описано форми і методи самоосвіти, механізми мотивації педагогів, а також роль рефлексії і самоаналізу у процесі професійного самовдосконалення. Визначено основні проблеми та виклики, що виникають у педагогічній практиці, і перспективи подальших наукових досліджень у сфері організації самоосвітньої діяльності педагога. Розроблено програму та індивідуальний план самоосвітньої діяльності, що акцентують увагу на здатності педагога до професійного саморозвитку. Визначено концептуальні та організаційно-методичні шляхи реалізації цієї програми у практиці закладів загальної середньої освіти, що сприяє підвищенню якості педагогічної діяльності та ефективності освітнього процесу. Доведено, що самоосвіта, самонавчання і самовиховання є важливими чинниками у професійному зростанні педагога.